Не перевикупати

Дизайнерам хочеться, щоб їхні рішення виглядали серйозно та компетентно. Для цього вони додають «калорій» в макети: більше фіч, кнопок, текстів. Щоб виглядало надійно та масштабно. В реальному житті це анти-патерн, якщо ви робите продукти та інтерфейси.

Рішення дизайнера — це майбутня робота команди та організації. Будь-яка нова сутність — можливість помилки, яка збільшує шум, підвищує шанс обісратись та генерує нові непотрібні обговорення, які уводять далеко від першочергової проблеми або мети. Всім погано, коли дизайнер перевикупає.

Перевикупати — це overthink’ати, коли ти з України. Необов’язково дизайнер/ка, але дуже часто коли ти дизайнер/ка. Ми перевикупаємо там, де у цього нульовий ККД.

Легкий спосіб перестати робити непотрібний дизайн — це розраховувати на найбільш ледаче рішення. Уявіть, що в вас є тиждень на запуск рішення. А якщо день? А якщо година? Або уявіть, що не можна створювати нові екрани у сценарії. Або що не можна прибрати нічого на екрані.

Уявляти обмеження та створювати рішення навколо цього вчить бути дизайнером, а не малювальником кнопок під оркестр продуктових менеджерів. Наша робота — створювати достатнє: менше якого неможливо, а більше — соромно та надлишково.

Ось інтерфейс, який перевикупає. Він такий, типу, You're all set, але насправді продовжує напружувати, щоб розповісти тобі все, бо дизайн має бути надлишковим, так? Ні, не так:

А ось екран завершення сценарію. Він нічого від тебе не хоче, не зайобує і відпускає займатись справами — можна подивитись на галочку, не читати нічого та йти жити життя:

Не перевикупайте в дизайні продуктів та інтерфейсів.